Благочинна ініціатива 2012: Будинок, де мешкає самотність…

6 Грудня 2012

29 листопада 2012

Остання нарада ініціативної групи (Василь Лещук, Орест Войтух, Лариса Зведенюк, Оля Мазур, Оля Заводна, Андрій Земляк) перед поїздкою у Львівський Геріатричний інтернат (для інвалідів та осіб похилого віку). Усі заряджені позитивною енергією, настрій чудовий, адже ми закупили від імені працівників Бізнес Систем 120 комплектів термобілизни, 200 кг. правльного порошку та підготували солодкі подарунки «Веселе свято» (Рошен) для кожного мешканця інтернату. Останні дзвінки до керівництва інтернату зроблено, вантажне таксі замовлено, фотоапарати підготовано!

03 грудня 2012, 9:00

Ранок. Мов метушливі комашки ініціативна команда завантажує подарунки в машину, лавіруючи між першими цьогорічними сніжинками, які не зважаючи на нас летять у своїх зимових справах. Якась мить – і ми вже на території інтернату.

10:00

Нас радо зустрічає адміністрація інтернату, проводить невеличку екскурсію територією і розповідає історію закладу. Ми беремося за розвантаження подарунків.

Абсолютно феєричні почуття сповнюють нас, бо ж робимо щось справді важливе і корисне потребуючим людям!

10:40

Розвантаживши наші подарунки, вирушаємо через корпус інтернату, зупиняючись лише на мить то біля внутрішньої каплички, то біля їдальні. Мимоволі приходить усвідомлення, що це справді ДІМ для його мешканців, бо іншого в них немає: когось сюди віддали родичі, хтось сам втік від складної долі…

11:00

Піднімаючись сходами із повними руками солодких подарунків, ми схожі на делегацію помічників святого Миколая!

По дорозі нас радісно вітає не лише персонал інтернату, але й їхній сторож – кіт, з паранормальними (на нашу думку) здібностями, надто вже був проникливий погляд у нього.

11:10

І ось ми врешті дістались п’ятого поверху інтернату, на якому живуть люди, які вже не можуть ходити самостійно…Сум і якась безнадія огорнула нас там. Ми зайшли до них в кімнати, подарували їм солодощі і дехто з них тішився, як тішаться малі діти, починали плакати і дякувати нам, бажати усіх благ. А були й такі, яких не тішили жодні солодощі і жодна увага, вони просто тихо очікували на сутінки свого життя…

11:40

Відверто кажучи, довго залишатись там, стикаючись із людськими долями, які у своїй більшості складні, сповнені трагізму і болю було складно! Тож, роздавши солодкі пакуночки, ми рушили на вихід. Йшли мовчки. Слова після побаченого здавались зайвими…

12:00

Вийшовши на вулицю і вдихнувши свіже морозне повітря, ми наче повернулись до життя! Гордість від того, що ми, спільно із кожним працівником Бізнес Систем, змогли привнести хоч трішечки щастя у старечі серця мешканців геріатричного інтернату – розпирала груди!

Досвід, який ми спільно прожили за цих кілька годин, показав, як багато ми можемо зробити, віддавши так мало…Тож ще раз дякую усім і кожному з працівників Бізнес Систем, за те, що підтримали Благочинну ініціативу.

Разом робити добрі справи – легко!

Наталія Кияновська, менеджер з персоналу